ДУЛЯ

27.08.2013


Четвер, 08. 08. 13 р.
 
«Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими»
Михайло про «вибивного»
 
… Дмитра не просто поважають, а «абажають». Іра
 
«Бажано, щоб був обід на вечір…» Михайло

    Ранішній вейк-ап. Вмиваємося, чепуримося. Малюємо афіші – запрошуємо на Пісенну Ватру, на кінофільм… 
Все, як завжди. Спільна молитва. Сніданок.
Подія Табору – Футбол! ВІДЕО SaveFrom.net
І все закрутилося довкола навколо нього… Команди гравців. 

ВІДЕО 19 секунд до матчу SaveFrom.net
ВІДЕО ФУТБОЛ SaveFrom.net

Команди вболівальниць. Танець, приготований Вікторією. 
Іра пропустила все, але зробила море Добра дітям – бодіарт… Песики, хвильки, ведмедики … - чого тільки не було на руках у Дітей.. 
В особливій повазі – «бурундучки» ВІДЕО Бурундучки SaveFrom.net
, «і радіо цип-цип», «38 променів сонця» і «Сонце нам сяє». ВІДЕО БАНС SaveFrom.net

Граємося у лікарів… Є Вірус, антивірус, який лікує молоком ☺ і є точки лікарів.. Дітям шалено подобається… 
Приїжджають до нас гості із «Енеїди», с. Олександро-Калинове, Костянтинівський р-ну, Донецької області. Ділимося досвідом… слухаємо про те, чим вони займаються. Усюди є люди, зацікавлені у відродженні/відновленні/обновленні свого, рідного. Вперше робимо «виставку» народного борщівського вбрання від Віри Матковської matkovska.com.
 
Пречудове дорадження від Молодої просвіти і щирість пані Віри через кілька днів допоможуть нам відтворити усю атмосферу етнічного весілля… А зараз… Енеїдяни трепетно приміряють сорочку і … очі зрошуються сльозами… Неможливо «просто так» одягати вишиття, аби не відчути на глибшому рівні, на рівні тих особливих генів, які об’єднують нас в один народ – незалежно від мови, культурних надбань…

А тин твориться. Хлопці із «Поштовху» закладають основу для роботи, засмолюють стовпці. Маруся знаходить матеріал для плетеного паркану. До таборового фольклору додався новий сленг – «на тин» ☺ і щоразу, чуючи цю фразу, сміємося.. але і бачимо хлопців, які попрацювали не один день, аби Тин таки був (і БУДЕ!).

ВІДЕО Королівський банс SaveFrom.net

Фішка дня – «Вечір Морозива». Після усіх ігор, майстерок запрошуємо у ресторан «У Мері», де пригощаємо морозивом із шоколадною присипкою «від корівки з Альпійських лугів». 

Особливого абзацу потребує Ресторан «У Мері»… Ніхто Ніщо не відбувається випадково. Усе має свою причину. Так само невипадково шеф-кухарем нашого славного ресторану була Майстриня Марічка – Мері! Стільки винахідливості, смаку і хисту проявляла вона, аби створити з нічого Щось. Від рання до смеркання кухня повна людей – попити води, просто посидіти, поспівати, погуторити на дівочі теми… і все це паралельно із чищенням картоплі, готуванням салатів і т.п. І ввечері стіл відсувався і «місто поринало у глибокий сон, тремтячи від можливої появи мафії…». Ще не раз Кухня буде тим місцем, де вирішуватимемо важливі стратегічні питання, від «а де той зефір, що Олег привіз вчора?» до «А, може, таки зробимо щось із м’ясом, аби хлопці могли попоїсти добре?».

…Під час обговорення приїжджає Оля Верещагіна, майстриня по розпису хати. Вона не сама, а з донею Даринкою… Знайомимося, вводимо у наше життя.. Завтра все розпочнеться.. таке довгоочікуване малювання…


Пісенна ватра. Горить вогонь, освітлюючи обличчя кожного.. Співаємо з місцевою молоддю… 

…Мафія… Неждано-негадано народжується Дуля.. новий персонаж, який настільки ввійшов у словообіг нашого табору, що дотепер сфотографуватися без нього не можемо – постійно кличемо «ДУЛЯ!» ☺ 

…Дивовижної краси серпневе небо… Скільки ходимо по землі, а задивишся – очей не відвести. І розумієш слова Канта, чому одним, із того, що його зачаровувало, було зоряне небо над головою. А там – Чумацький шлях… І міріади зір.. Які наче тільки і покликані падати і падати.. Чи бажань стільки вистарчить? … А воли чумаків на возах везуть…Колихаються чумаки на возі.. сіль у міхах… Мрії у руках… Куди веде той Шлях? І звідки? Кінця краю немає… А ми стоїмо і дивимося… 

Наповнюємося духом Степу.. Загортаємося у чорну плахту Ночі… 

… А зорі і яблука падають і падають у нічній тиші села… І хоча Вітер повіває осінні мотиви, ми думаємо, що недалеко зима і Різдво… і вертеп на двох… ☺
 
Автор - Бідованець Олена