Море, а у морі острів, на острові пальма, а на пальмі слон сидить і бачить…

23.08.2013


12-14 серпня 2013 р.
С.Многопілля-с. Широтине-с.Маріуполь – Море..
Море, а у морі острів, на острові пальма, а на пальмі слон сидить і бачить Море, а у морі…
 
    …Прийшов той Понеділок.. Той славнозвісний Понеділок, з якого, як радять знаючі, краще нічого не починати… але яким краще і не закінчувати… П’ята година ранку.. Ми вже на ногах… Збираємося, складаємо намети… Пусткою разять очі місця, де ще недавно ми спали. Тужно і тяжко залишати, але «сурми грають»… і ми востаннє обіймаємося, цілуємо і їдемо до моря, залишаючи своє серце, свій скарб у Многопіллі.. Ми вже зрослися..

    Дорога минає уві сні.. Дві години і ми на місці. Зворушлива і щира Дарія Іванівна зустріла нас на своєму обійсті, провела мініекскурс – де їсти, де спати, як йти на «дикий» і звичайний пляжі… За кілька хвилин посередині подвір’я «виріс» ресторан «у Мері» із звичною таборовою вивіскою. Потеплішало на серці… =) провідним хітом днів стала, без сумніву, пісня про леді Мері «Ви – одна досконалість» =) ДИВИТИСЬ ВІДЕО SaveFrom.net

    Відразу на море... Хто у воду, а хто під сонечком погрітися і прибій послухати.. як хвилі гуторять між собою… Спимо, відпочиваємо і збираємося на «дикий» пляж. Скільки краси навколо… Словами не передати.. Простір!!! Сонце… Море… і Чайки…

    Ідемо берегом і на однаковій відстані одна від одної – чайчині пір’їнки… У чому тут секрет? Версій було від дуже практичних («для рибалок знаки») до космічних («це місця із завихреннями особливої космічної енергії») і казкових («гусочка йшла і лишала за собою слід із пір’їнок, аби її гусачок із дітьми могли знайти») =)

    Плаваємо, бавимося і на вечерю додому. Вирішуємо, що просто мокнути нам замало і треба дослідити місцевість навколо. Домовляємося їхати до Маріуполя вже у вівторок, наступного дня…
 
 
    Знайомство із місцевими комарями виявилося дуже непростим. Цілісіньку ніч ми вислуховували їхні концерти, будилися від укусів, а зранку пахнули усі яблучним оцтом =) Єдине тішило, що нічні серенади цвіркунів перевершували комарів-віртуозів…

    Ранкове швидке прокидання, одягання вишиванок, яскравих капелюхів і «ми йдем вперед»… На автобус, котрий найшвидше прибуває до села, не встигаємо, тому спішимо до траси. Майоримо барвистістю вишиття. Приїжджає довгоочікуваний автобус. Заходимо всередину і чуємо - ні! Не те, що нам постійно насаджують ЗМІ про агресивність і ворожість донеччан, - а питання на кшталт «звідки ви?», «як ви гарно говорите..», «а куди їдете?»… =) В автобусі "Позитивчику" виявляється Пані Наталя, яка родом із Тернополя, але вже давно живе у Маріуполі. Вона зголошується нам провести екскурсію… Яка радість! Ми не самі, нам все покажуть. Із веселим сміхом висідаємо і їдемо маршруткою у центр міста. Слухаємо історії пані Наталі, обіцяємо передати вітання родині із Тернополя. Прощаємося, йдемо обідати і гуляти. Парк, вокзал, спека, традиційний пам’ятник вождю, фото у вишитті.

    Вертаємося додому.. Втомлені, але щасливі… Обід-вечеря і знову на пляж…Море…

    Вечеряємо, впроваджуємо мову від МихайлЯКИ і засинаємо… Завтрашній день – для МОРЯ…

    Гойдаємося на хвилях.. шукаємо і знаходимо підводні скарби, вчимося плавати «поплавком», обідаємо, спимо, знову до моря, але вже на дикому пляжі. Квилимо Чайками – влаштовуємо конкурс на кращу Чаєчку/морського котика/голодну сирену, бавимося у «джонсонс бейбі» на каріматі… Їмо канапки, співаємо при ватрі на пляжі. Нічна фотосесія навпроти доріжки Місяця-Красеня… і light-art, як вітання нашим друзям із Донецька… Я ❤ (люблю) Дулю! :)

    …Прощаємося із Дарією Іванівною. Аж не хочеться їхати. Стільки доброти є у цій Жінці… Таке відкрите серце на нас… У звичайних, на перший погляд, речах – чи то борщ зварити на наш великий натовп любителів попоїсти, чи подарувати вишиванку, чи спокійно реагувати на наше постійне перешкоджання дивитися телебачення своїми співами, реготами, чи навіть у готовності повернути кошти, коли ми залишили деякі свої продукти – стільки тепла і щирості…

… Руками Бога на Землі є наші руки. Через тепло наших сердець даруємо тепло Божої любові іншим… Любімося!

P. S. Вітання було передано! Скільки радості було в очах, словах Наталиної Сестри, коли розмовляли про Наталю, ту тернопільську пані із Маріуполя! :) «Привіт» усім від неї!
 
Автор - Бідованець Олена
Фото - Михайло Залецький
 

obnova.net.ua
obnova.net.ua
obnova.net.ua
obnova.net.ua
obnova.net.ua
obnova.net.ua