Табір довжиною в тисячі емоцій починається

31.08.2013


    Перший день повний очікування і хвилювання. Я дуже натхненна вечірнім обговоренням і плануванням у неділю, заворожена силою особистості Матушки Теодозії, згораю від нетерпіння побачити тих, задля кого ми приїхали сюди – дітей з Многопілля та інших сіл. Які вони, чи ми порозуміємося, чи знайдемо щось спільне між нами, що дозволять вони бути поруч з ними - безліч питань в голові, які, сподівалася, проясняться після цього першого дня. 

    Важко передати весь трепет, з яким ми розпочинали програму табору. Тільки подивовуюся сміливості Марічки, яка в перші дні була комендантом табору і її спокій якось передавався. Леонід чудово зіграв казкаря, не знаю, як слухали інші учасники табору легенду, а мені всередині грав цілий оркестр труб, так я передавала, що ми далі робитимемо з групою підлітків. Їх було небагато, але на їхніх личках промальовувалася дорослість, про яку я зовсім не думала, коли готувалася до табору. Пригадую перші ігри, які ми мали у нашій групі Млинців. Аніматори Іванка, дві Іринки і Грицько, п’ятеро чи шестеро дітей і ми знайомимося. Гра «грушка чи сливка» проходить весело, трошки спокійніше. А потім на нас чекала велика спільна гра – квест на придумовування назви групи, прапора, лозунгу та гімну.  
 
    Довелося добряче всім розім’ятися, допоки знайшли всі станції, виконали всі завдання. До обіднього часу вже більш-менш познайомилися. Виявилося, що серед нас є дуже крута реперка Віолетта, ніжна Катруся, творча, Ліза, яка вміє танцювати, Бодя, який трохи зникав, однак був товариським, коли приєднувався до наших ігор, потім поєднувалися інші. 
Цікаво, чи зараз пригадають учасники групи «Млинців» який в нас був лозунг, чи гімн? =)


    Ми ще мали дуже гарний майстер-клас з валяння вовни. Тоді в мене з’явилися кільчики, якими я досі любуюся і при погляді на них з усмішкою згадую літній етнотабір. І першого дня ми також почали робити тин, з одного боку від подвір’я Матушки. Всі разом помагали витягувати старі металеві стовпці, виносити попередню загорожу.

Ввечері прийшла втома, деякий переляк за те, як діти сприйняли перший день, чи прийдуть завтра.

Автор - Дана Кушплер
Фото - Михайло Залецький
 

obnova.net.ua
obnova.net.ua
obnova.net.ua
obnova.net.ua
obnova.net.ua